Закон України №5144 передбачає доповнення Кримінального кодексу України статтею 111-1 «Колабораційна діяльність»

АО «КАНОН» та ТОВ «Юридическое бюро «КАНОН» навіть в умовах воєнного часу продовжують працювати, насамперед ми і надалі будемо повідомляти Вас про останні важливі зміни у законодавстві України.

Так, у сьогоднішній статті ми проаналізуємо Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність) № 5144 від 24.02.2021 р.

Закон було прийнято 3 березня, зараз його направлено на підпис Президенту.

 

Закон України №5144 передбачає доповнення Кримінального кодексу України статтею 111-1 «Колабораційна діяльність»:

  1. Публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до:

1) підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора;

2) співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора;

3) невизнання поширення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями України, –

карається позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

  1. Добровільне зайняття громадянином України посади, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, карається позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
  2. Здійснення громадянином України пропаганди у навчальних закладах, незалежно від типів та форм власності, з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження освітніх стандартів держави-агресора у таких навчальних закладах , караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років.
  3. Передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, в тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора карається штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна.
  4. Добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно – господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, в тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території, або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території, карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
  5. Організація та проведення заходів політичного характеру та/або здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активна участь у таких заходах, карається позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
  6. Добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
  7. Вчинення особами, зазначеними у частинах п’ятій – сьомій цієї статті, дій або прийняття рішень, які призвели до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

 

Примітка. 1. У частині першій цієї статті публічним вважається поширення закликів або висловлення заперечення до невизначеного кола осіб, зокрема у мережі Інтернет або за допомогою засобів масової інформації.

  1. У частині шостій цієї статті під заходами політичного характеру розуміються з’їзди, збори, мітинги, походи, демонстрації, конференції, круглі столи тощо.
  2. У частині шостій цієї статті під здійсненням інформаційної діяльності розуміється створення, збирання, одержання, зберігання, використання та поширення відповідної інформації.
  3. Тяжкими наслідками у частині восьмій цієї статті вважається шкода, яка у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.”.

 

У широкому сенсі, в призмі даної статті, під терміном колабораціонізм слід розуміти будь-які дії свідомо та добровільно вчинені громадянином України з метою сприяння окупаційному режиму та/або державі-агресору.

 

Щодо проявів колабораціонізму субєктами господарювання варто проаналізувати частину 4 означеної статті Кримінального кодексу України.

 

Ця частина статті визначає кримінально карним діянням передачу окупанту матеріальних ресурсів та/або провадження господарської діяльності спільно з органами окупаційної влади, збройними формуваннями агресора чи іншими незаконними формуваннями.

Вважаю, що під терміном «передача» в призмі даної статті слід розуміти саме добровільне передання цінностей, ресурсів інших активів визначеним у статті суб’єктам. Це може виражатись в укладанні угод з окупаційною владою, збройними силами окупанта чи іншими незаконними формуваннями, досягненням з ними порозуміння в спектрі здійснення суб’єктом господарювання діяльності в окупації. Процес такої господарської діяльності має виражатись у спільній діяльності суб’єкта господарювання та ворога, а результат такої діяльності буде сприяти діям окупанта, допомагати їм.

Наприклад, суб’єкт господарювання надає юридичну допомогу окупаційній владі; у співпраці з окупаційною владою надає консультації та роз’яснення положень міжнародного права з метою виправдання дій окупанта на окупованій території; здійснює лобіювання інтересів квазі-утворень на окупованій території з метою установлення тут нового державного устрою. Або, наприклад, суб’єкт господарювання, основним видом діяльності якого є передача в оренду власного чи орендованого майна, буде надавати це майно в оренду окупаційній владі, збройним формуванням агресора, чи іншим незаконним утворенням. Водночас слід розуміти, що примусове зайняття виробничих потужностей окупантом не буде становити складу злочину, оскільки це здійснюється без активної участі (без співпраці) суб’єкта господарювання.

На мій погляд, склад злочину щодо цієї частини статті 111-1 буде наступним:

Субєкт: уповноважена особа суб’єкта господарювання (директор, засновник, головний бухгалтер, особи уповноважені довіреністю, тощо).

Об’єкт: державний суверенітет України, національна безпека України, економічна безпека України.

Субєктивна сторона: вина у вигляді прямого умислу (хотя, в конкретно ч. 4, возможен  и непрямой умысел (когда лицо понимает негативный характер деяний, но надеется, что он не настанет), тут я не пришел к однозначному выводу – .прим*)

Обєктивна сторона:

  • Передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора.
  • Провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, в тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

 

Щодо інших дій, які можуть бути вчинені громадянами України та за які встановлено кримінальну відповідальність.

 

Що не можна робити (для зручності нижче поняття «окупант» уособлюватиме поняття держава-агресор, збройні формування держави-агресора, окупаційна адміністрація держави-агресора та ін.):

  1. Публічне заперечення здійснення збройної агресії окупантом проти України. Під публічним заперечення слід розуміти заклики (виступи, звернення, опублікування постів в мережі інтернет, тощо), які передбачають хоча б одне відкрите звернення до невизначеного кола осіб, в якому висловлюються ідеї, погляди чи вимоги, спрямовані на те, щоб шляхом поширення їх серед населення чи його окремих категорій (представників влади, військовослужбовців тощо) схилити певну кількість осіб до певних дій. У такому випадку схилити до співпраці з окупантом, допомоги окупанту, виправдання його злочинів, тощо.
  2. Співпраця з окупантом. Вважаю, що під терміном співпраця в даному випадку слід розуміти активні дії громадян, які допомагають окупантові досягнути тієї чи іншої мети, в короткій, або довгій перспективі.
  3. Невизнання поширення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями.
  4. Добровільне зайняття громадянином України посади, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території. У вузькому сенсі організаційно-розпорядчі та адміністративно господарські функції – це функції з керівництва та управління.
  5. Пропаганда в навчальних закладах з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України. Також, сприяння встановленню навчальних стандартів країни агресора в навчальних закладах України.
  6. Передача матеріальних ресурсів окупанту та провадження господарської діяльності спільно з окупантом.
  7. Добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно – господарських функцій в окупаційних органах влади. Тобто очолювання квазі-формувань/установ створених окупантом на окупованій території.
  8. Організація та проведення заходів політичного характеру та/або здійснення інформаційної діяльності у співпраці з окупантом. Під заходами політичного характеру в першу чергу тут слід розуміти проведення мітингів чи інших зборів, а також проведення виборів/референдумів на окупованій території. Під здійсненням інформаційної діяльності слід розуміти поширення будь-якими засобами та способами інформації, яка підтримує діяльність окупанта, виправдовує агресію окупанта та/або допомагає окупанту уникнути відповідальності за вчинені злочини.
  9. Добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях створених на тимчасово окупованій території та/або збройних формуваннях окупанта.

 

 

Березень, 2022 рік

«Юридическое бюро «КАНОН»

– це юридична компанія, що надає широкий спектр послуг в галузі права.

Меню