03.10.2017 Верховна Рада України ухвалила законопроект«Про внесеннязмін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністаривного судочинства України та інших законодавчих актів» – за це рішення проголосували 234 парламентарії.
Першочергово зміни до процесуальних кодексів зумовлені створенням Верховного суду та ліквідації Вищих спеціалізованих судів, які в подальшому будуть функціонувати як структурні підрозділи Верховного суду України.
Окремої уваги заслуговує оновлений Кодекс адміністративного судочинства України (далі- КАС), Він зазнав чимало критики, зокрема, через велику кількість оціночних понять, скасування презумпції винуватості державного органу (дана норма була виключена), впровадженням інституту заходів процесуального примусу, штрафів тощо.
Оновлений КАС України містить зміни більш ніж до 80% існуючих статей, здебільшого розширюючи і конкретизуючи вже наявні норми, проте мається і велика кількість новел на головних з яких ми зупинимось детальніше.
Принцип гласності та відкритості
У відповідності до нового процесуального законодавства у так званих вільних слухачів, що бажають спостерігати за перебігом судового засідання має бути в наявності документ, що посвідчує особу. Нагадаємо, що в призмі Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» такими документами є паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон,дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, картка мігранта, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист. З приписів положень, що регламентують такі нововведення, а саме статті 10, вбачається, що витребування документу який посвідчує особу слухача є правом суду, а не його обов’язком.Також дана стаття, встановлює обмеження щодо доступу вільних слухачів до судового засідання через нехватку вільних місць в судовому залі. Досить неоднозначним для розуміння є положення щодо ведення відеозйомки. Так, у відповідності до оновленого КАС, відеозйомка судового процесу може здійснюватись без отримання окремого дозволу суду, проте, відеотрансляція в режимі онлайн потребує схвалення судді.
Відкритість інформації про справи, електронне судочинство
Згідно з положеннями нового процесуального законодавства (стосується не тільки КАС України), в судах впроваджується так звана Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. На відміну від минулої Автоматизованої системи документообігу суду, дана система буде не тільки призначати суддів, надавати інформацію про справу та реєструвати кореспонденцію, а і дозволить суду та сторонам по справі здійснювати листування в електронній формі. Так, згідно положень ст. 18 оновленого КАС України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування,суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов’язковому порядку. Таким чином із зареєстрованими користувачами, суд буде здійснювати комунікацію виключно в електронному форматі, проте КАС не забороняє подавати до суду документи в паперовій формі. Слід відмітити, що фактично будь-яка особа зможе зареєструватися в системі електронного суду за наявності цифрового підпису.
Форми адміністративного судочинства, категорії справ.
Окрім звичних особливих категорій справ визначених Главою 6 діючого КАС України, оновлений КАС встановлює загальні категорії – справи незначної складності, що вирішуються в спрощеному порядку та всі інші справи, які вирішуються в загальному порядку.Наразі спрощене судове провадження застосовується лише в кримінальному процесі і регламентується статтею 302 КПК України, а тому, впровадження даної процедури в КАС є беззаперечною новелою в національному законодавстві.Оновлений КАС хоча і визначає перелік справи незначної складності, проте він не є виключним. Так, до справ незначної складності відносяться, зокрема, справи щодо прийняття, проходження та звільнення з публічної служби, оскарження бездіяльності суб’єктів розпорядників публічної інформації, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат. Суд на власний розсуд, або за клопотанням сторони може віднести справу до категорії незначної складності та призначити спрощений порядок її вирішення.Здебільшого, спрощений порядок вирішення справ відрізняється від загального процесуальними строками. Так строк розгляду справи за правилами спрощеного провадження не може перевищувати 60 діб., повний текст постанови у справах що розглядаються в спрощеному порядку складається впродовж 5 діб, на відміну від 10 діб в загальному. Ще однією особливістю спрощеного порядку є відсутність підготовчого провадження, суд призначає перше судове засідання не пізніше 30 діб з дня відкриття провадження.
Відзиви, заперечення, пояснення
Реформований кодекс вводить нове поняття – «заяви по суті справи», згідно положень статті 159, такими заявами є: позовна заява ,відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Вводиться складна система викладання думок щодо позовної заяви та подання даних доказів до суду і сторонам у справі. Так, вже звична нам схема Позов↔Заперечення, відходить на другий план. Новим кодексом визначено, що відповідач має право скласти відзив до позовної заяви, який надається суду не пізніше 15 діб до дня першого засідання по справі, до відзиву додаються докази направлення його іншим учасникам справи, а також докази на яких ґрунтуються положення викладені в відзиві. В свою чергу, отримавши відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві положень та направляє в суд і сторонам у справі відповідь на відзив. Після чого, відповідач отримавши дану відповідь може викласти щодо неї заперечення і направити його в суд і сторонам в порядку передбаченому цим кодексом.
Оскарження нормативно-правових актів
Нова редакція КАС, доповнює положення статті щодо оскарження нормативно-правових актів пунктом, згідно якого обов’язок доказування порушування нормативно-правовим актом прав, свобод та інтересів позивача покладається на позивача. Дана норма не узгоджується з приписами статей 6 та 19 Конституції України, а також з принципами і цілями адміністративного судочинства.
Фізичні особи, та юридичні особи приватного права керуються загально дозвільною правовою формулою – ubijusincertum, ibinullum (що не заборонено то дозволено). На відміну від них, державні органи та органи місцевого самоврядування, у відповідності до статті 19 Основного Закону, керуються прямо протилежною правовою формулою. Державні органи та органи місцевого особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Дана норма Основного Закону встановлює обов’язок органів влади керуватись у своїй діяльності лише чинним законодавством України, їх діяльність має бути максимально повно і точно регламентована з метою упередження можливості завдання шкоди особі, суспільству чи державі.Будь-які прогалини, колізії та інші недоліки в законах не мають тлумачитися і використовуватися на користь органів місцевого самоврядування.
Таким чином, покладання обов’язку доказування на позивача у справах щодо оскарження нормативно-правових актів фактично підриває саму суть адміністративного судочинства.
Типові справи
Ще однією корінною зміною діючого КАС буде фактичне запровадження прецедентного права.Так, новий КАС вводить поняття типових і зразкових справ.
Типові адміністративні справи – адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб’єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Зразкова адміністративна справа – типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
Специфікою даної категорії справ, є підстави їх оскарження. Підставами оскарження типових справ є виключно те, що суд першої та (або) апеляційної інстанції не врахував в своєму рішенні висновки Верховного суду України щодо зразкової справи, а також якщо справа в якій судом винесено рішення не відповідає ознакам типової справи.
Ознаки типових справ конкретних категорій, зазначаються в рішенні Верховного суду України в зразковій справі. Зразкова справа в апеляційному порядку може переглядатись Великою палатою Верховного суду, рішення Великої палати є кінцевим та оскарженню не підлягає.
Слід звернути увагу, що наведені новації нагадують пілотні рішення Європейського суду з прав людини в яких зазначається природа системно їпроблеми, які виносяться щодо категорій однотипних справ з однаковими підставами й ознаками порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний суд
І найголовнішою зміною до чинного КАС України є пакет норм, що регулюють діяльність Верховного суду України. Слід зауважити, що фактично нові процесуальні кодекси впроваджуються на підтримку регулювання діяльності новоствореної судової інстанції.
Нагадаємо, що 02.06.2016 Верховна Рада України ухвалила президентський Закон України «Про судоустрій і статус суддів» – за це рішення проголосував 281 народний депутат із 381, зареєстрованих у сесійній залі.
Законом встановлюється, що систему судоустрою будуть складати місцеві суди, апеляційні суди та Верховний Суд, який є найвищим судом у системі судоустрою.
Тобто, на відміну від нині діючої судової системи, в якій суди мають чотирирівневу систему (місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані та верховний суд), за новим законом встановлюється трирівнева система, відповідно до якої вищі спеціалізовані суди входять до структури Верховного Суду України.
До складу Верховного Суду, відповідно до нового Закону, входять судді у кількості не більш як 200 осіб. У його складі діють Велика Палата Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд та Касаційний цивільний суд.
Оновлені кодекси набувають чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Отже, слід зазначити, що «оновлена» законодавцем судова система ще тривалий час перебуватиме у процесі становлення. Однак, не слід забувати, що реформа судової системи буде завершена остаточно лише тоді, коли правосуддя здійснюватиметься на підставі якісної процесуально-правової бази. Тож, нам залишається чекати та сподіватися, що із запровадженням кардинальних змін у процесуальному законодавстві вирішаться суттєві проблеми практичного впровадження принципів рівності, гласності, змагальності, правової визначеності та остаточності судових рішень, в тому числі вдосконалення процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами та передачі справи на новий розгляд касаційною інстанцією.
Наразі ж на сайті офіційного інтернет – представництва Президента України триває збір підписів за петицією №22/040152-еп (доступно за посиланням https://petition.president.gov.ua/petition/40152) до Президента України з вимогою не підписувати вищевказаний Закон з накладенням на нього вето як такого, що обмежує право громадян на доступ до правосуддя. Отож, чи знайде свою підтримку дана петиція та чи запрацює оновлена судова система покаже час…
Щедров Олександр, юрисконсульт
ТОВ «Юридическое бюро «Канон»
Листопад 2017 року