Понад три місяці тому перші особи країни, хоч і без особливого задоволення, але змушені були опублікувати свої статки в електронних деклараціях. Оприлюднені обсяги майна не лише вразили, а й викликали багато запитань щодо законності джерел набутого багатства.
Нагадаємо, з 01січня 2017 р. стартувала вже друга хвиля обов’язкового е-декларування майнового стану депутатів, чиновників, посадових осіб та керівників підприємств, яка спливає вже 1 квітня 2017 року.
Національне агентство з питань запобігання корупції (далі- НАЗК) наголосило, що під час цієї хвилі наряду з декларантами першого етапу подавати електронну звітність фінансового характеру за 2016 рік змушені будуть також наступні декларанти:
- депутати всіх місцевих рад (обласні, міські, районні в містах, районні, селищні, сільські ради);
- державні службовці категорії “В” (фахівці, провідні та головні спеціалісти в органах виконавчої влади, інші посадові особи не нижче керівників структурних підрозділів та їх заступників);
- посадові особи місцевого самоврядування 4-7 категорій (керівники управлінь і відділів виконкомів, секретарі міських рад, міські голови міст районного значення, сільські та селищні голови тощо);
- військові посадові особи ЗСУ, Держспецзв’язку та інших військових формувань;
- всі поліцейські;
- особи рядового або начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, підрозділів цивільного захисту, ДБР, НАБУ;
- посадові та службові особи органів прокуратури, СБУ, ДБР, НАБУ, дипломатичної служби, інших державних органів;
- посадові особи юридичних осіб публічного права – ті, хто виконує адміністративно-господарські або організаційно-розпорядчі функції в державних і комунальних закладах, установах чи підприємствах, тобто не тільки керівники або їх заступники (наприклад: керівники підрозділів, завідувачі відділів державних і комунальних установ, закладів та організацій, головні лікарі, керівники та заступники організацій та їх структурних підрозділів, начальники цехів, завідуючі відділами, особи, які керують ділянками робіт, – майстри, виконроби, бригадири тощо).
Необхідно нагадати, що згідно положень статті 46 цього Закону декларуванню підлягають зокрема, об’єкти нерухомості, транспортні засоби, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Тобто, Закон передбачає обов’язок зазначати в декларації окремі об’єкти, які належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї на праві користування. Як приклад, такими правами користування можуть бути: оренда, сервітути, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право забудови земельної ділянки (суперфіцій), утримання, застава, користування на підставі довіреності, у тому числі генеральної довіреності, інші права, передбачені законом.
Слід зазначити, що якщо майно(нерухомість, транспортні засоби, земельна ділянка) вибуло із власності суб’єкта декларування шляхом відчуження, однак не перереєстроване на нового власника відповідно до вимог чинного законодавства, то таке майно також потрібно буде відображати в декларації.
Крім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII змінився розрахунок порогу декларування для окремих об’єктів декларування.
Зокрема, внесено зміни до статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», згідно якої з 1 січня 2017 року при зазначенні відомостей про цінне рухоме майно, отримані (нараховані) доходи у вигляді подарунків, наявні грошові активи, фінансові зобов’язання, видатки та правочини встановлений Законом поріг декларування визначається у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що на 01.01.2017 року складає 1600 гривень.Такі зміни стосуються подання декларацій за 2017 рік.
Наряду з цим, під час заповнення декларацій за 2016 рік застосовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на 1 січня 2016 року (1378 гривень). Звертаємо увагу, що декларуванню підлягають лише ті об’єкти декларування, якщо їхня вартість (розмір) перевищує суму, що становить еквівалент певної кількості мінімальних заробітних плат у місячному розмірі.
Наприклад, цінне рухоме майно (крім транспортних засобів) зазначається, якщо його вартість перевищує 100 МЗП( станом на 1 січня 2016 року 137800 грн.); грошові активи зазначаються, якщо їхня сукупна вартість перевищує 50 МЗП(68900 грн.); видатки зазначаються, якщо розмір видатку перевищує 50 МЗП(68900 грн.), подарунки, якщо їхня вартість перевищує розмір 5 МЗП(6890 грн).
Слід наголосити, що на відміну від іншого цінного рухомого майна, відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються в декларації незалежно від їх вартості.
Аналогічні вимоги стосуються і декларування фінансових зобов’язань суб’єкта декларування та членів його сім’ї відносно отриманих кредитів, позик, безповоротних фінансових допомог.При цьому, у декларації зазначаються ті фінансові зобов’язання, які є дійсними станом на останній день звітного періоду, навіть якщо таке зобов’язання виникло до початку звітного періоду.
Також, з 1 січня 2017 року суб’єкти декларування зобов’язані протягом 10 днів повідомляти НАЗК про суттєві зміни у своєму в майновому стані, якщо отриманий ними дохід або придбане майно перевищують суму у розмірі 50 прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Станом на 01.01.2017року ця сума складає 80 тис. гривень.
І на останок, не слід забувати, що умисне неподання або несвоєчасне подання декларацiї про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру тягне за собою можливість застосування до такого суб’єкта декларування адмiнiстративної та кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 172-6 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення та ст. 366-1 Кримiнального кодексу України.
Однак, наразі до жодного із суб’єктів декларування, що відзвітували у 2016-2017 роках – не застосовано будь-якого заходу впливу, оскільки достовірність та правдивість наданої ними інформації ще досі перевіряється. А чи будуть застосовуватись такі заходи впливу до несумлінних декларантів взагалі – покаже час.
Євгенія Руссу
юрист ТОВ «Юридическое бюро «Канон»
Березень 2017