Пленумом Вищого адміністративного суду України на засіданні 29 вересня 2016 року було проаналізовано судову практику у справах за позовами бувших працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції та були призначені на посади поліцейських, щодо оскарження звільнення їх з посади за результатами атестування ( постанова від 29.09.2016 №11 http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_11_29-09-2016/ ).
Пленум суддів зробив висновок про те, що положення статті 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» є загальними (базовими) щодо регулювання відносин із атестування працівників і не суперечать положенням Закону України «Про Національну поліцію», а тому поширюються на відносини із атестування поліцейських.
Так зокрема, ст. 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» визначає категорії працівників, які не підлягають аттестації. Абзацем 1 ч.1 ст.12 зазначеного закону встановлено, що працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року атестації не підлягають. Наведене положення поширюється на атестування поліцейських.
Отже, якщо поліцейський пропрацював на посаді менше одного року, то проведене атестування щодо нього в цей період є протиправним.
Також, на думку суду, результати тестування рівня теоретичних знань поліцейського не мають вирішального значення та мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування.
Відповідно до положень Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських якщо матеріали атестації поліцейського засвідчують, що за наслідками тестування він дійсно набрав кількість балів менше за мінімальний рівень, результати такого тестування в обов’язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення за наслідками атестування. Але атестаційна комісія зобов’язана оцінювати докази у їх сукупності ( не тільки результати тестування) та ґрунтувати свої висновки на достовірних доказах.
Зокрема, необґрунтованим, а відтак, таким, що підлягає скасуванню, слід вважати рішення (висновок) атестаційної комісії у разі, коли:
– атестаційна комісія не надала суду доказів на підтвердження обставин, які у рішенні (висновку) атестаційної комісії вважаються встановленими. Зокрема, не надано відомостей, отриманих під час співбесіди із поліцейським, та відомостей із відкритих джерел, на які атестаційна комісія посилається як на докази низького рівня мотивації поліцейського щодо подальшої роботи, низького професійного рівня/потенціалу поліцейського, незнання ним законодавчої бази;
– рішення (висновок) атестаційної комісії не містить висновків щодо обставин, передбачених пунктом 16 розділу ІV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, та факту відповідності поліцейського вимогам, що пред’являються до нього як до особи, яка перебуває на відповідній посаді;
– негативна оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейського, його освітнього та кваліфікаційного рівнів, що надана атестаційною комісією, не узгоджується із доказами про позитивну оцінку щодо цього ж поліцейського. При цьому атестаційною комісією не наведено мотивів неврахування таких доказів.
– набрання поліцейським за результатами тестування кількості балів меншої за мінімально необхідний рівень, чи негативні результати тестування на поліграфі атестаційна комісія оцінювала без зважання на решту доказів;
– дані з мережі Інтернет щодо поліцейського були взяті атестаційною комісією до уваги не дивлячись на те, що їх достовірність не встановлена та не підтверджена відповідними доказами та висновками компетентних органів.
Щодо права поліцейського оскаржити рішення атестаційної комісії суддями зазначено наступне. Аналіз положень Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських засвідчує, що рішення (висновок) атестаційної комісії про те, що поліцейський не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, є безумовною підставою для звільнення такого поліцейського.
Із наведеного випливає, що рішення (висновок) атестаційної комісії впливає на права атестованого, відтак, може бути предметом оскарження до суду. А наказ про звільнення вважатиметься правомірним до тих пір, поки залишатиметься чинним рішення (висновок) атестаційної комісії, на виконання якого цей наказ було прийнято
Так само може бути предметом оскарження до суду наказ керівника органу поліції про звільнення поліцейського, оскільки такий наказ є формою виконання відповідного рішення (висновку) атестаційної комісії.
Автор:
Інна Салата
юрист ТОВ «Юридическое бюро «КАНОН»
жовтень 2016 р.