Судова практика у справах про порушення карантинних норм на прикладі постанов Херсонського міського суду Херсонської області

 

Поняття «карантин» не є чимось новим для громадян України та людства взагалі. COVID-19 вже третій рік ходить планетою задаючи непоправної шкоди людству.

У нашій країні карантин, у зв’язку із розповсюдженням коронавірусу, почав діяти з 12 березня 2020 року. Вперше він був запроваджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, строком на 20 діб, проте карантинні обмеження діють і понині.

Станом на сьогодні карантинні правила та обмеження регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Далі – Постанова №1236). За порушення відповідних правил і обмежень визначених цією постановою законодавством передбачена відповідальність для громадян, для посадовців та для суб’єктів господарювання.

Згідно зі ст. 443 КУпАП, порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, – тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сама по собі указана стаття наведеного кодексу не передбачає конкретних порушень правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і їх норм, як ознак адміністративного порушення, що впливають на його кваліфікацію, так її диспозиція є бланкетною – для встановлення ознак об’єктивної сторони складу діяння, передбаченого цієї статтею належить звертатися до аналізу нормативно-правових актів, у яких сформульовано правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і їх норми.

Ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Як було зазначено, наразі карантин встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Саме у цій постанові встановлені правила та обмеження за порушення яких передбачена відповідальність згідно ст. 443 КУпАП.

В даній статті розберемо, як саме суди розглядають справи про адміністративну відповідальність за порушення карантинних норм, на прикладі постанов Херсонського міського суду Херсонської області.

1.

Досить типовим є перелік справ, у яких співробітники патрульної поліції складають протокол відносно суб’єкта який не несе відповідальність за вищенаведеною статтею КУпАП. Так, до прикладу у справі №766/20679/21 відносно адміністратора кафе співробітниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення у зв’язку з тим, що особа перебуваючи на посаді адміністратора не мала необхідних щеплень від COVID-19, проте здійснювала торгівлю в кафе, чим порушила обмеження передбачені Постановою №1236.

Так, дійсно, згідно норм Постанови №1236 (абз. 2 пп. 4 п. 3-5 Постанови №1236) на території регіонів, на яких установлений «червоний» (місто Херсон станом на час описаних дій перебував у «червоній зоні») рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених п. 3цієї постанови, забороняється (серед іншого) приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які торгують товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами гігієни та побутовою хімією, засобами зв’язку, друкованими засобами масової інформації, ветеринарними препаратами, кормами, насінням і садивним матеріалом (квітами, рослинами), добривами, засобами захисту рослин, без обмеження доступу відвідувачів до інших товарів, представлених в асортименті зазначених суб’єктів господарювання. Водночас у Постанові №1236 зазначено, що вищенаведені заборони не застосовуються за умови наявності у всіх учасників (відвідувачів, користувачів), крім осіб, які не досягли 18 років, та організаторів заходу (співробітників закладу, ринку) негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведене не більш як за 72 години до здійснення заходу (відвідування закладу, ринку), або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації.

У даній справі суд слушно відмітив, що відповідальність за порушення вимог щодо заборони приймання відвідувачів несуть суб’єикти господарювання, оскільки саме їм визначено заборону на приймання відвідувачів за умови недотримання решти вимог Постанови №1236. Таким чином працівник кафе, ресторану, магазину непродовольчих товарів, тощо – не несе відповідальності за торгівлю в цьому магазині під час дії карантину не маючи щеплень. Відповідальність у зазначених обставинах несе виключно фізична особа-підприємець, юридична особа які здійснюють у відповідному закладі господарську діяльність, або спеціально уповноважений власниками бізнесу працівник.

Провадження у вказаній справі закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення.

 

2.

Справа №766/22585/21 є дещо подібною до вищезазначеної, проте разом із помилкою у визначенні суб’єкта адміністративної відповідальності працівники поліції вдались до низки порушень у кваліфікації правопорушення та складанні протоколу.

Згідно фабули, працівниця магазину продовольчих товарів маючи тільки перше щеплення від COVID-19 здійснювала реалізацію товарів чим порушила обмеження передбачені Постановою №1236.

Як було зазначено вище, дійсно на території «червоної зони» у якій перебував Херсон на час описуваних діянь, заборонено приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, окрім приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які торгують товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами гігієни та побутовою хімією, засобами зв’язку, друкованими засобами масової інформації, ветеринарними препаратами, кормами, насінням і садивним матеріалом (квітами, рослинами), добривами, засобами захисту рослин, без обмеження доступу відвідувачів до інших товарів, представлених в асортименті зазначених суб’єктів господарювання.

У цій справі інтереси особи яка притягалась до адміністративної відповідальності представляло Адвокатське об’єднання «КАНОН».

Адвокатом було закцентовано на тому, що магазин у якому особа здійснювала торгівлю належить до продовольчих магазинів, а тому не підпадає під обмеження передбачені Постановою №1236.

Крім того, адвокатом наголошено на тому, що у цьому випадку належним суб’єктом відповідальності є безпосередньо суб’єкт господарювання за яким зареєстровано магазин, а не працівниця.

Також адвокатом поставлено під сумнів власне наявність будь-яких порушень нормативно-правового акту, оскільки поліцейські в протоколі послались на ті пункти Постанови №1236, які вже втратили чинність. Можливо через недостатню правову кваліфікацію, або через поспіх, поліцейськими було вказано, що особа порушила підпункт 5 пункту 3 Постанови №1236 замість підпункту 4 пункту 35 Постанови №1236. Формально це означає, що протокол про адміністративне правопорушення складено неналежним чином, а отже він потребує доопрацювання.

Слушною буде порада читачам завжди ретельно перевіряти протокол про адміністративне правопорушення. Уповноважена на складання протоколу особа має чітко описати характер неправомірного діяння та послатись на конкретні правові норми, що регулюють дані відносини. За необхідності особа яка притягається до адміністративної відповідальності може перевірити вказані норми закону чи іншого нормативно-правового акту, попросити уповноважену особу зачитати їх та за необхідності внести свої зауваження до протоколу.

За результатами розгляду справи №766/22585/21 судом винесено постанову про закриття провадження у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

 

3.

Щодо доказів та належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення також слід відмітити справу №766/25342/21.

У цій справі до адміністративної відповідальності притягався водій маршрутного таксі у зв’язку із перевезенням пасажирів в салоні понад дозволену карантинними обмеженнями кількість.

У судовому рішенні по цій справі вказано, що 17.06.2021на території України встановлюється “зелений” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється: здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу,визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб. Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням пасажирами під час перевезення засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Як проаналізовано судом, у цій справі представники поліції, як доказ вини водія надали лише протокол про адміністративне правопорушення і відеозапис нагрудної камери поліцейських, що ніби підтверджував надмірну кількість людей у салоні.

Водночас суд в постанові вказав на те, що поліцією не надано доказів саме перевезення пасажирів понад максимальну кількість згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; не надано самого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; не надано доказів руху автобусу. З наданого до суду відео взагалі не вбачається, що саме рухався той автобус, який зафіксований при перерахунку кількості пасажирів, поліцейський не проводив безперервний процес відеозйомки. Висновок особи, уповноваженої на складання протоколу фактично обґрунтований лише “власним спостереженням”, викладеним в протоколі про адміністративне правопорушення без обґрунтування іншими матеріалами справи.

Як наслідок, суд закрив провадження у справі у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

 

4.

Проблеми зі збиранням доказів у поліцейських існують не лише у випадках перевірки суб’єктів господарювання на предмет дотримання карантинних норм.

Так у справі №766/22144/21, щодо особи складено протокол про адміністративне правопорушення через те що він будучи керівником громадського об’єднання «Херсонська патріотична громада», організував та проводив масовий захід із зібранням громадян з приводу незадовільної роботи правоохоронних органів, біля будівлі обласної прокуратури.

Згідно вимог Постанови №1236, проведення масових заходів під час карантину вимагає суворого дотримання низки норм. Так, на території регіонів, на яких установлений “червоний” рівень епідемічної небезпеки, масовий захід можна провести лише, якщо у всіх учасників та організаторів є документ про повний курс вакцинації проти COVID-19 або негативний ПЛР-тест чи експрес-тест на COVID-19, чинний 72 години.

Постановою №1236 передбачено, що під час проведення таких заходів має бути визначений відповідальний за дотриманням протиепідемічних заходів. Він має забезпечити, серед іншого, недопущення до заходу/на роботу працівників, які не надали документ про щеплення або негативний результат тестування на COVID-19.

На думку поліції вина особи у цьому випадку підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та фотознімком заходу.

Суд у відповідній постанові зазначив, що уповноважена на складання протоколу особа не перевірила чи дійсно у заході приймали участь люди без відповідних щеплень, а отже вина особи яка притягається до адміністративної відповідальності не є підтвердженою матеріалами наданими поліцією.

Зазначеною постановою суд закрив провадження у справі за відсутності предмету та складу адмінправопорушення.

 

5.

Цікавою є справа №766/20870/21. За фабулою справи працівниками поліції також складено протокол на особу яка торгувала у магазині непродовольчими товарами не маючи при цьому сертифікату про щеплення чи ПЛР тесту.

Суд зазначив, що притягнути до відповідальності у цьому разі можна лише суб’єкта господарювання, а не найманого працівника, і докази що відповідна особа яка притягається до відповідальності є суб’єктом господарювання який здійснював продаж товарів під час карантину, мають бути у матеріалах судової справи.

Також суд вказав, що з долучених до протоколу доказів не вбачається, що особа яка притягається до адміністративної відповідальності, зареєстрована як ФОП, жодної виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не долучено. Однак, дані відомості долучено до пояснень самої особи яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином підприємець мало не організував собі штраф на 17 000 гривень. Його врятувало лише те, що на знімках наданих поліцією не зафіксовано відвідувачів магазину, а отже не доведено факту вчинення адміністративного правопорушення, адже згідно обмежень встановлених абз. 2 пп. 4 п. 3-5 Постанови №1236 заборонено саме приймання відвідувачів, а не сам факт його роботи.

Постановою суду справу про адміністративне правопорушення закрито за відсутності складу і події правопорушення.

 

6.

Проте, бувають випадки коли співробітники поліції правильно обрали суб’єкта притягнення до адміністративної відповідальності та надали достатні докази вчинення правопорушення.

Так, у справі №766/20959/21, до відповідальності притягався директор магазину непродовольчих товарів. Як доказ вчинення правопорушення поліцейські серед іншого надали фотознімками, на яких зображено покупця, який перебуває у приміщенні магазину, цей факт не заперечив в судовому засіданні і сам директор.

Директор, що притягався до адміністративної відповідальності у судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що на його думку Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 не відповідає Конституції України та порушує його громадянські права.

У даному випадку необхідно обмовитись, що за порушення зокрема абз. 2 пп. 4 п. 3-5 Постанови №1236 може притягатись до відповідальності не тільки сам суб’єкт господарювання (наприклад фізична особа-підприємець, засновники юридичної особи, тощо), а і особf яка уповноважена визначати порядок відкриття і закриття магазину, допуск до нього відвідувачів тощо. Водночас у цьому разі працівники поліції мають встановити такі повноваження (отримати статут, посадову інструкцію, тощо).

Оцінюючи докази, суд прийшов до висновку про те, що вони узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого особою адміністративного правопорушення.

Згідно постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, на директора магазину накладено штраф у розмірі 34 000 гривень.

 

7.

Судами розглянуто також досить велику кількість протоколів про адміністративне правопорушення в яких взагалі уповноваженими особами не зазначено, яку саме норму Постанови №1236 порушено особою яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, наприклад у справі №766/22088/21 суд зазначив, що зі змісту протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності вбачається, що особі інкриміновано порушення вимог Постанови №1236, без зазначення відповідного пункту та підпункту вказаної постанови.

Слід пам’ятати, що згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Уповноважена особа на складання протоколу має зазначити конкретну норму яку порушила особа, що здійснила адміністративне правопорушення, а в іншому разі суди як правило закривають справу за відсутності складу та події правопорушення.

Так, у аналізованій справі суд зазначив, що уповноваженим органом під час складання протоколу не в повному обсязі визначено норму, порушенуособою, що виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності за інкриміноване йому правопорушення.

 

8.

Зважаючи на інші судові рішення проаналізовані при написанні цієї статті, дивною вбачається постанова суду у справі №766/13810/20.

За фабулою справи особа перебувала 29.08.2020 об 11:10 у громадському місці (у дворі будинку) без документів, що посвідчують особу.

Так, дійсно згідно пп. 2 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 «Про встановленнякарантину тазапровадження посиленихпротиепідемічних заходівна території з значнимпоширенням гостроїреспіраторної хворобиCOVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2» (вказана постанова Уряду була чинна на момент вчинення правопорушення, наразі вимога щодо документів передбачена пп. 2 п. 22 Постанова №1236), заборонено перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.

Водночас співробітниками патрульної поліції на підтвердження вини особи до суду надано лише протокол про адміністративне правопорушення.

У таких випадках, як правило, суди посилаються на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17. Згідно з зазначеною постановою, протокол про адміністративне правопорушення, з огляду на вимогист. 251 КУпАП хоча і є самостійним видом доказу, проте без обґрунтування іншими матеріалами є лише констатацією обставин, встановлених представником поліції, що за своїм змістом є «візуальним спостереженням» інспектора поліції. Таке спостереження працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Вважаємо, що у цій справі суд також мав закрити провадження, проте суд визнав винною особу у вчиненні адміністративного правопорушення проте звільнив від відповідальності за малозначністю діяння.

 

9.

Цікавою є справа №766/20055/20.

Позивач звернувся до суду із позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 443 КУпАП (перебування в громадських місцях без вдягненої маски, або інших засобів індивідуального захисту).

Згідно постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивач знаходячись у приміщенні Управління патрульної поліції в Херсонській області перебував без захисної маски в період карантину.

Позивач пояснював, що у момент виявлення правопорушення на ньому була маска яка виготовлена з “наноматеріалів хмари азоту”. Крім того позивач зазначив, що не була проведена експертиза на наявність або відсутність такої маски із наноматеріалів на його обличчі; обов’язки роздавати безоплатно маски, та без порушень строків експлуатації покладено на рахунок Державного бюджету; карантин введений всупереч ст. 29 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» без подання головного санітарного лікаря.

Проте маска з наноматеріалів не врятувала чоловіка від відповідальності. Згідно рішення суду по справі №766/20055/20, у задоволенні позову відмовлено, постанову про накладення штрафу залишено в силі.

 

АО “КАНОН”, січень 2022 рік

«Юридическое бюро «КАНОН»

– це юридична компанія, що надає широкий спектр послуг в галузі права.

Меню