Щодо перевірки та моніторингу контрагента: які документи потрібно витребувати, в яких реєстрах слід зробити перевірку?

Підприємницька діяльність здійснюються суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак, у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже негативні наслідки вибору недобросовісного контрагента покладаються на таких учасників. Так, належна податкова обачність як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.

З одного богу, за усталеною практикою порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об’єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Даний вираз також знаходить своє відображення в рішеннях ЄСПЛ, зокрема по справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), ЄСПЛ у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що уразі якщо держава за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи в зловживаннях, пов’язаних зі сплатою ПДВ, що нараховуються при операціях постачання, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карає покупця товарів (послуг), що повністю виконав свої зобов’язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза контролем одержувача і щодо якого не було коштів відстеження та забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі й порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

З іншого боку, при недотриманні правової дисципліни контрагентом платника податків судова інстанція може звернути увагу на прояв недостатньої обачності платником податків при виборі контрагента.

До прикладу Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі №826/15729/17 звернув увагу, що судом не з’ясовано, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв’язки між позивачем та його контрагентом, хто персонально брав у цьому участь. Вказані обставини входять до предмета доказування у подібних справах та мають істотне значення для вирішення питання щодо права позивача на формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

Також касаційний суд в означеній постанові вказав, що для з`ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладених в акті перевірки або підтверджених іншими доказами.

Верховний Суд у постанові від 25.09.2019 по справі №823/530/15, зазначив, що формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та товарно – транспортних документів не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин. Вона не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб’єктами.

В означеній постанові Верховний Суд також зазначив, що платник податків під час вибору контрагента та укладення з ним договорів має керуватись належною обачністю. Адже від цього залежить подальше фактичне виконання договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування податкового кредиту з ПДВ.

То, про яку межу обачності йдеться, і про які саме дії каже Верховний Суд стверджуючи про необхідність перевірки контрагента?

По-перше, в обов`язковому порядку порівнюються відомості, внесені сторонами у преамбулу та реквізити договору, із публічними даними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Реєстр функціонує відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» і дає загалом, миттєвий і безкоштовний доступ до базових відомостей про зареєстровану особу.

Досвідчені користувачі, зазвичай цим не обмежуються. Перевіряється наявність і реквізити спеціальних дозволів, ліцензій, реєстраційні дані особи як платника податків; наявність заборгованості за податками і зборами, суми та строки здійснення виконавчих проваджень що до особи, факти порушення наразі і в минулому справ про банкрутство чи відкриття ліквідаційної процедури за її власним рішенням. Ці чинники несуть в собі зрозумілі загрози: негативні наслідки можуть наступити негайно, а строки, наприклад, подачі тих же вимог до боржника у процедурі банкрутства, вкрай обмежені.

По-друге, слід звернути увагу на моніторинг відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень на сайті «Судова влада», на предмет чинних судових рішень, винесених щодо контрагента, порушених проти нього проваджень і оцінки їх потенційного впливу на майбутні відносини.

Дуже цікаві наслідки іноді дає перегляд (там же) ухвал, винесених що до особи у кримінальних провадженнях, огляд історії підприємств, створених за участю її засновників або керівників, кількість підприємств, ними заснованих та їх зв’язки (приналежність до тієї чи іншої «промислової групи»). Прикладів впливу таких даних на благополуччя бізнесу, можна приводити безліч.

По-третє, безкоштовна перевірка паспортних даних керівника чи засновника юридичної особи (доступна на порталі Державної міграційної служби, https://nd.dmsu.gov.ua/, розділ «Перевірка недійсних документів»).

По-четверте, слід звернути увагу на стан податкового боргу свого контрагента. З цією інформацією можна ознайомитись на веб-сайті контролюючого органу за посиланням http://sfs.gov.ua/businesspartner.

По-п’яте, контролюючий орган неодноразово вказує в актах перевірки, визначаючи відповідні господарські операції нереальними, на відсутність у платника податків власних чи орендованих виробничих потужносте та/або на відсутність зареєстрованої власності за місцезнаходженням юридичної особи зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У вищезазначеному випадку не лишнім буде скористатись сервісом Мінюсту щодо отримання довідок про речові права на нерухомість вашого контрагента, щонайменше перевіривши адресу його місцезнаходження зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Даний сервіс можна знайти за посиланням https://online.minjust.gov.ua/login.

 

ТАКИМ ЧИНОМ:

 

Документи, які необхідно витребувати у контрагента обов’язково. Документи мають бути належним чином завірені директором або іншою уповноваженою особою.

 

  1. Копія витягу зі статуту з повноваженнями директора
  2. Копія паспорту директора та особи, яка підписує договір, у разі підписання договору не директором.
  3. Копія довіреності особи, яка підписує договір, у разі якщо договір підписує не директор та не особа, яку уповноважено на підписання договорів згідно із записом у Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
  4. Копія банківської виписки з реквізитами банківського рахунку.
  5. Копія рішення уповноваженого органу юридичної особи (протокол зборів, рішення засновників тощо) про згоду на укладання значного правочину, у разі якщо предмет та ціна договору вважаються значним правочином.

 

Другорядні документи, які необхідно витребувати у контрагента, або перевірити відповідну інформацію у державних реєстрах самостійно.

  1. Копія витягу і виписки з ЄДРПОУ (або зробити перевірку самостійно за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search).
  2. Копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (або зробити перевірку самостійно за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/pdv).
  3. Копія витягу з реєстру платників ЄП (або зробити перевірку самостійно за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/edpod).
  4. Копія витягу з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (або зробити перевірку самостійно за посиланням https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=3&is_registry=1&keywords=&usertype=).
  5. Копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (або зробити перевірку самостійно за посиланням https://online.minjust.gov.ua/managers/services/extract).

 

Реєстри, в яких необхідно перевірити контрагента.

  1. Реєстр боржників (https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors).
  2. Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/).
  3. Перевірка на наявність податкового боргу (https://tax.gov.ua/businesspartner).

 

АО “КАНОН”, квітень 2022 року

«Юридическое бюро «КАНОН»

– це юридична компанія, що надає широкий спектр послуг в галузі права.

Меню