Державне регулювання порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги здійснюється Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
Дані нормативні акти містять вичерпний перелік підстав для виплати грошової допомоги особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
У кожному конкретному випадку в залежності від висновку медико-соціальної експертної комісії при встановленні інвалідності встановлюється розмір одноразової грошової допомоги визначений пунктами 6,7 постанови КМ України від 25.12.2013року №975. (далі – Постанова № 975).
За загальним правилом на перший погляд простий спосіб реалізації права на отримання допомоги, коли подано заяву з усіма необхідними копіями документів визначених Постановою № 975 не можливо здійснити без бюрократичних труднощів.
Серед найбільш поширених підстав відмови розпорядником бюджетних коштів у призначенні одноразової грошової допомоги можна виділити:
– відмову у зв’язку із звільненням заявника з військової служби до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 975;
– відмову у зв’язку зі спливом трьох місячного терміну для встановлення інвалідності з моменту звільнення заявника зі служби;
– відмову у зв’язку з не наданням підтверджуючих документів про отримання поранень, травм чи контузій в період строкової служби;
Крім того розпорядник бюджетних коштів за результатом розгляду заяви не відмовляє у призначенні грошової допомоги, а повертає документи на доопрацювання тим самим просто збиваючи з пантелику військовослужбовця та не даючи конкретної відповіді про результат розгляду заяви хоча за правовою природою за результатом розгляду заяви повинно бути прийняте рішення про виплату, або про відмову у виплаті.
Досить часто колишні військовослужбовці отримавши відмову так і залишають намагання отримати свої по праву кошти вважаючи, що надати необхідні довідки чи усунути недоліки їм не вдасться.
В такому випадку необхідно звернутися до судової практики. При оскарженні відмови у зв’язку із звільненням заявника з військової служби до набрання чинності Постанови № 975 або у зв’язку із спливом трьох місячного терміну для встановлення інвалідності з моменту звільнення заявника зі служби суди роз’яснють, посилаючись на постанови колегії судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року та 21 квітня 2015 року, що відповідно до п. 2 Порядку затвердженого Постановою №975 встановлено, що «допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги».
Право на отримання допомоги, у розумінні Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей”, не пов’язується з часом та місцем звільнення з військової служби, а пов’язується із фактом та часом встановлення інвалідності військовослужбовцю, який звільнений з військової служби, яка настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, отриманих під час виконання обов’язків військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.
У разі якщо ви зіткнулися із відмовою в такому формулюванні потрібно не вагаючись звертатись до суду підкріпивши свої позовні вимоги правовою позицією Верховного Суду України.
При оскарженні відмови у зв’язку з не наданням підтверджуючих документів про отримання поранень, травм чи контузій в період строкової служби слід звернутись до Порядку затвердженого Постановою №975.
Пунктом 11 Порядку визначено, що військовослужбовець, подає уповноваженому органу такі документи: заяву, довідку МСЕК про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності чи втрати працездатності. А також копії документів визначені цим пунктом.
Слід вказати, що норми вказаного порядку не передбачають повноважень обласного військового комісаріату щодо оцінки наданих на розгляд комісії документів, а також повноважень щодо відмови в у оформленні та призначенні одноразової допомоги, оскільки остаточне рішення щодо наявності підстав для призначення заявнику одноразової допомоги на підставі наданих ним документів має прийняти саме розпорядник бюджетних коштів.
Також слід пам’ятати, що кожен військовослужбовець має військовий квиток котрий підтвердить чи проходили ви військову службу у місцях ведення бойових дій, також як доказ може слугувати посвідчення учасника бойових дій, висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи, витяг із протоколу військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, про пов’язання з виконанням обов’язків військової служби та можливо інші докази. Усі вказані документи у сукупності в суді підтвердять факт отримання захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв під час виконання обов’язків військової служби, та слугуватимуть підставами прийняття обґрунтованого рішення.
Не потрібно чекати, що проблема вирішиться сама, активно відстоюйте свою позицію та своє право на виплату в суді, тим паче якщо державні органи вас підштовхують захищати своє право на грошову допомогу в такий спосіб.
Автор:
Іван Динюк
юрист ТОВ «Юридическое бюро «КАНОН»
жовтень 2016 р.