Цивільним процесуальним законодавством України передбачена інстанційна система перевірки судових рішень, тобто правосудність рішення, ухваленого одним судом, перевіряє інший суд, вищої судової інстанції по відношенню до того суду, який це рішення ухвалив. Проте закон встановлює і можливість позаінстанційного контролю або самоконтролю за судовими рішеннями, тобто здійснення контролю за рішенням самим судом, який його ухвалив. Одним із видів такого позаінстанційного контролю і є перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, що є окремою стадією судового процесу в рамках цивільного судочинства і має на меті перевірку законності та обґрунтованості судових рішень, що набрали законної сили, у зв’язку з відкриттям нововиявлених обставин. Відмінністю даного виду перегляду судових рішень від інших є те, що в результаті такого перегляду виправляється судова помилка (неврахування при ухваленні рішення обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи), яка виникла з причин, які не залежать від суду та осіб, що брали участь у справі.
Нововиявлені обставини — це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Ч. 2 ст. 423 ЦПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
- істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
- встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
П. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути поданоз підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, – учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
В пп. 27, 28 рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia» зазначено, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя.
В Постанові Верховного Суду від 29.08.2018 по справі №552/137/15-ц вказано, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Дійсно, нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин та нових доказів. Так, нові обставини — це обставини, які виникли вже після ухвалення рішення суду. Вони можуть бути підставою для пред’явлення нового позову (наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них), пристосування рішення до обставин, що змінилися (наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону), або скасування рішення суду за наявності відповідної вказівки закону (наприклад, скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану). Проте такі обставини ні в якому разі не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Відмінність нововиявлених обставин від нових доказів полягає в тому, що нові докази – це відомості про обставини справи, які досліджувалися судом, проте ці докази з тих чи інших причин не були надані суду під час розгляду справи. Такі докази, за наявності встановлених в законі підстав, можуть бути представлені до суду апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи (ст. 367 ЦПК України), а не прийматись судом як нововиявлені обставини. Ці обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи і, таким чином, є органічною частиною предмета доказування у справі.
Суд обов’язково має перевірити, чи впливає дана обставина на сутність рішення. Тобто встановлення такої обставини є підставою для скасування рішення, ухвали або судового наказу лише тоді, коли від їх наявності чи відсутності залежали наслідки розгляду судом справи (тобто якщо обізнаність суду відносно цих обставин при розгляді справи, забезпечила би прийняття цим судом іншого рішення).
Ці обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, а також і суду.
Невідомість даних обставин заявнику і суду призводить до неможливості їх врахування під час розгляду справи і ухвалення судового рішення.
Таким чином, значення процесуальної стадії перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами полягає у тому, що суд має змогу виправити припущену судову помилку, встановити дійсні взаємовідносини сторін у справі і на підставі цього ухвалити законне і обґрунтоване рішення, наслідком чого є виконання головного завдання цивільного судочинства — захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Джерела:
- Цивільний процесуальний кодекс України.
- Рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia».
- Постанова Верховного Суду від 29.08.2018 по справі №552/137/15-ц
- І. Андронов Сутність та значення перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами. — Стаття.