Юридична особа, тобто організація, яка створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, повинна мати своє найменування. За загальним правилом найменування повинно містити інформацію про організаційно-правову форму такої юридичної особи та її назву. Наприклад, Товариство з обмеженню відповідальністю «Юридическое бюро «КАНОН». Тобто назва юридичної особи (у цьому випадку – Юридическое бюро «КАНОН») береться у лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми (у цьому випадку – товариство з обмеженою відповідальністю).
Проте, ця вимога не застосовується до державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ.
Також, зауважимо, що релігійні організації мають право самостійно обирати, чи вказувати у своєму найменуванні свою організаційно-правову форму чи ні.
Щодо самої назви юридичної особи, то вона може складатися з власної назви, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості, які також мають бути зазначені у найменуванні в залежності від організаційно-правової форми такої юридичної особи.
На законодавчому рівні визначено, що у найменуванні юридичних осіб забороняється використовувати:
- повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, або історичні державні найменування, перелік яких встановлює Кабінет Міністрів України, – у найменуваннях юридичних осіб приватного права;
- символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, заборона використання яких встановлена Законом України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”;
- терміни, абревіатури, похідні терміни, заборона використання яких передбачена законом.
Наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 № 368/5 встановлені Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки.
Відповідно до цих вимог для написання найменування юридичної особи використовуються:
1) літери українського алфавіту – при написанні найменування українською мовою;
2) літери латинського алфавіту – при написанні найменування англійською мовою;
3) розділові знаки та символи: лапки (” “, “ ”, « », які є тотожними), крапка (.), кома (,), двокрапка (:), дужки /( )/, апостроф (’), дефіс (-), тире (–), скісна риска (/), знак оклику (!), знак питання (?), номер (№), плюс (+), знак рівняння (=), зірочка (*), ет комерційне (@), амперсанд (&);
4) цифри: арабські (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 0) та римські (I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, L, C, D, M).
Для написання можуть використовуватися великі та малі літери. Проте відмітимо, що великі та малі літери, використані в установчих документах та при заповненні заяви у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, вважаються тотожними.
Зазначений вище перелік є вичерпним, тобто використання інших символів, розділових знаків у найменуванні юридичної особи не допускається.
Також відмітимо, що найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи, крім органів місцевого самоврядування, проте слід пам’ятати, що використання лапок у найменуванні юридичної особи не є ознакою для визначення тотожності найменувань.
Юридична особа може мати повне та скорочене найменування. Наприклад, Товариство з обмеженню відповідальністю «Юридическое бюро «КАНОН» – це повне найменування, а скорочене буде ТОВ «Юридическое бюро «КАНОН».
Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування, яке повинно бути зареєстроване у порядку, встановленому законом.
Щодо найменування відокремленого підрозділу, то воно має містити слова «відокремлений підрозділ» («філія», «представництво») та вказувати на належність до юридичної особи, яка створила зазначений відокремлений підрозділ.
Зауважимо, що відомості про найменування юридичної особи в обов’язковому порядку вказується в її установчих документах та вносять до єдиного державного реєстру.
Як вже зазначалось вище, найменування юридичної особи має містити її організаційно-правову форму та її власну назву, проте для деяких юридичних осіб встановлено також додаткові вимоги. Розглянемо деякі з таких випадків.
Так найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова “комунальне підприємство” та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство.
Найменування повного товариства має містити імена (найменування) всіх його учасників, слова “повне товариство” або містити ім’я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів “і компанія”, а також слова “повне товариство”.
Найменування командитного товариства має містити імена (найменування) всіх повних учасників, слова “командитне товариство” або містити ім’я (найменування) хоча б одного повного учасника з доданням слів “і компанія”, а також слова “командитне товариство”.
Найменування громадського об’єднання складається з двох частин – загальної (організаційно-правова форма громадського об’єднання “громадська організація”, “громадська спілка”) та власної назви. Щодо останньої, то вона не може містити слова “державний”, “комунальний” та похідні від них. Власна назва громадського об’єднання може містити інформацію про статус громадського об’єднання (“дитяче”, “молодіжне”, “всеукраїнське”) та/або про його вид (“екологічне”, “правозахисне” тощо), а також може містити ім’я (псевдонім) фізичної особи, власну назву навчального закладу, установи чи організації за умови попередньої письмової згоди таких осіб.
Щодо найменування банків, то за загальним правилом, воно повинно містити слово “банк”, а також вказівку на організаційно-правову форму банку. Слово “банк” та похідні від нього дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним банком України як банк і мають банківську ліцензію. Виняток становлять міжнародні організації, що діють на території України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та законодавства України.
Не дозволяється використовувати для найменування банку назву, яка повторює вже існуючу назву іншого банку або вводить в оману щодо видів діяльності, які здійснює банк. Зауважимо, що вживання у найменуванні банку слів “Україна”, “центральний”, “національний” та похідних від них можливе лише за згодою Національного банку України. Також відмітимо, що лише державний банк має право додавати до свого найменування слово “державний”, використовувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України.
Також відповідно до законодавства підприємства, установи та організації мають права використовувати у своїх найменуваннях термін “кредитна спілка”, а також підлягають державній реєстрації під найменуваннями, які включають цей термін, лише у тому випадку, якщо вони створені в порядку, передбаченому Законом України «Про кредитні спілки».
Недержавний пенсійний фонд повинен мати власне найменування, в якому мають бути зазначені вид фонду, слова “недержавний пенсійний фонд” або “пенсійний фонд”, та яке відрізняється від найменувань будь-яких інших пенсійних фондів, створених на території України. Слова “недержавний пенсійний фонд” та “пенсійний фонд” не можуть використовуватися у назвах юридичних осіб, що створюються не за Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», за винятком використання слів “пенсійний фонд” Пенсійним фондом України та його органами, а також підприємствами, установами й організаціями, що перебувають в управлінні Пенсійного фонду України.
Щодо назви “торгово-промислова палата” та утворені на її основі словосполучення, то вони можуть використовуватися лише стосовно організацій, створених відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Інші організації не мають права використовувати у своїх назвах словосполучення “торгово-промислова палата”, “торгова палата” або “промислова палата” і не підлягають державній реєстрації під назвами, що містять ці словосполучення.
Така ж ситуація і з страхуванням. Слова “страховик”, “страхова компанія”, “страхова організація” та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності. В окремих випадках, встановлених законодавством України, страховиками визнаються державні організації. У цьому разі використання слів “державна”, “національна” або похідних від них у назві страховика дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава.
Визначення “організація роботодавців”, “об’єднання організації роботодавців” та похідні від них можуть використовувати лише ті організації та їх об’єднання, які створені і діють відповідно до Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності». При чому власна назва організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців повинна містити інформацію про їхній статус. Визначення “профспілка” або похідні від нього можуть використовувати у своєму найменуванні лише ті організації, які діють на підставі Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Юридичним особам, як і об’єктам права власності, можуть бути присвоєні імена (псевдоніми) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назви і дати історичних подій. Підстави та порядок такого присвоєння регулюється Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».
Імена фізичних осіб присвоюються лише після їх смерті та з метою увічнення пам’яті про осіб, які:
1) внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України;
2) здійснили героїчний вчинок, звершення в ім’я Батьківщини;
3) зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя.
Ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються з метою:
1) популяризації видатних фактів історії України, що відображають звершення та надбання в ім’я України;
2) формування історичної свідомості Українського народу;
3) сприяння розвитку науки, літератури, архітектури, мистецтва та інших сфер суспільного життя.
Проте зауважимо, що імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій не можуть присвоюватися державним органам та органам місцевого самоврядування.
Забороняється присвоювати юридичним особам та об’єктам права власності імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, а також назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам’ятників та пам’ятних знаків, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).
Таким чином, за загальним правилом найменування юридичної особи повинно складатися з її організаційно-правової форми та власної назви. Проте законодавством України встановлені додаткові вимоги до найменування деяких юридичних особі в залежності від їх організаційно-правової форми.
ТОВ “Юридическое бюро “КАНОН”
Для отримання консультації адвоката у м. Херсон ви можете написати нам на нашу електронну пошту office.kanon.ks@gmail.com або зателефонувати на номер (0552) 42-46-48, (0552) 42-46-49.