Кому не потрібно використовувати РРО в 2022 році?

Вже мабуть всі чули про тотальну фіскалізацію діяльності фізичних осіб – підприємців з 2022 року. Проте чи всі без виключення ФОПи мають використовувати фіскальний реєстратор розрахункових операцій у своїй діяльності? Давайте розберемося.

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 ПК України, фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій згідно з Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Пунктом 296.10 статті 296 ПК України визначено, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО/ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Таким чином, якщо ви перебуваєте на І групі єдиного податку обов’язкове здійснення розрахунків через РРО/ПРРО на вас не розповсюджується.

Як вже було зауважено вище, застосування РРО/ПРРО здійснюється відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Виключення стосовно можливості провадження діяльності без РРО/ПРРО можна умовно поділити на дві групи: здійснення розрахункової операції із використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій замість РРО/ПРРО; провадження діяльності без використання РРО/ПРРО, або розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Згідно з статтею 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються у наступних випадках:

 

1)при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання (пункт 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

 

Податківці у в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» роз’яснюють, що для застосування вищенаведеного пункту статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

 

2)при виконанні банківських операцій, крім:

операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;

операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, крім програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів (пункт 2 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

 

3)при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів (пункт 4 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

 

Наприклад, щодо автомобільного транспорту податківці в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» роз’яснюють, що квиток який видається уповноваженою особою на продаж білетів має відповідати вимогам Наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 25 травня 2006 року N 503, Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування.

Щодо залізничного транспорту, квиток має відповідати вимогам спільного Наказу Міністерства інфраструктури України та Міністерства доходів і зборів України №331/37 від 30.05.2013 «Про затвердження Порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті».

Окремо слід зауважити, що стосовно проїзних квитків метрополітену слід застосовувати п. 10 цієї статті.

Уразі відповідності талону, квитка, квитанції, тощо відповідному нормативно-правовому акту який встановлює уніфіковану чи типову форму такого талону, суб’єкт господарювання може не використовувати РРО/ПРРО при провадженні цієї діяльності.

 

4)при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України (пункт 6 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

 

5)при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках (пункт 9 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

 

6)при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену(пункт 10 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

 

7)при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу (пункт 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

 

8)якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо) (пункт 12 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

 

9)при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (пункт 14 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

 

Поняття «банківські системи дистанційного обслуговування та/або сервіси переказу коштів» не визначено чинним законодавством. В листі НБУ від 15.01.2021 №57-0010/3184 «Щодо розрахунків за допомогою “банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів”» вказується, що НБУ не є уповноваженим органом на тлумачення цих понять і запропоновано звернутись до ДПС. Водночас у вказаному листі наводиться низка норм, із якими НБУ пов’язує поняття банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів”.

Так в згаданому листі зазначено, що законодавство України не містить визначень термінів/понять “сервіс переказу коштів” та “банківські системи дистанційного обслуговування”. Водночас в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22, міститься визначення терміну “система дистанційного обслуговування”, що охоплює системи типу “клієнт – банк”, “клієнт – Інтернет – банк”, “телефонний банкінг”, “платіжний застосунок” та інші системи дистанційного обслуговування, які на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта. До систем дистанційного обслуговування відносяться, зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо. До “сервісів переказу коштів”, на нашу думку, можна віднести сервіси Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay та інші, які надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційно.

 

Щодо провадження діяльності без використання РРО/ПРРО проте з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій слід проаналізувати статтю 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно з статтею 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.

Тобто, ця стаття нам говорить, що фізична особа-підприємець проваджуючи певний вид діяльності може не застосовувати фіскальні РРО/ПРРО, проте застосовувати розрахункові книжок та книги обліку розрахункових операцій.

Розрахункова книжка це належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в контролюючих органах, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій.

Книга обліку розрахункових операцій це прошнурована і належним чином зареєстрована в контролюючих органах книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Фактично використання в діяльності розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій це аналог РРО/ПРРО, проте в цьому разі вся необхідна інформація в розрахункові документи вноситься безпосередньо суб’єктом господарювання чи його працівником на відміну від застосування РРО/ПРРО, де цей процес автоматизовано.

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”».

Зауважте: згідно з п. 21 вказаної Постанови, її дія не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами. Тож, продавати алкогольні напої та тютюнові вироби, які є підакцизними товарами відповідно до п. 215.1 ПКУ, без РРО заборонено.

Цей перелік установлює 27 окремих форм і умов проведення діяльності, у яких можливе використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій замість РРО/ПРРО.

  1. Роздрібна торгівля продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними  особами  – підприємцями, які сплачують єдиний податок.

 

Згідно роз’яснень податківців в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», з метою застосування фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок до продовольчих товарів відносяться товари, що представляють собою харчові продукти в натуральному або переробленому вигляді, призначені для використання людиною в якості їжі, бутильована питна вода, алкогольна продукція (у тому числі пиво), безалкогольні напої, жувальна гумка, а також біологічно активні добавки.

 

  1. Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень.

 

При застосуванні цього пункту Переліку необхідно звернути увагу на відповідність вашої діяльності Правилам роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених наказом наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 8 липня 1996 року №369.

 

  1. Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).
  2. Роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва.

 

  1. Продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ.

 

  1. Роздрібна торгівля, громадське харчування та побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл.

 

  1. Роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села.

 

  1. Продаж товарів (за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України за поданням Мінінфраструктури) і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв’язку в селах.

 

  1. Продаж газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції на підприємствах поштового зв’язку, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообороту за відсутності продажу підакцизних товарів.

 

  1. Продаж талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті, на морських і річкових суднах.

 

  1. Надання побутових послуг на території села, з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення, ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів фізичними особами – підприємцями, які провадять господарську діяльність (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та не використовують працю найманих осіб.

 

  1. Пункт 12 виключено.

 

  1. Надання послуг бібліотеками.

 

  1. Продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями.

 

  1. Продаж товарів з розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України за поданням Мінінфраструктури.

 

Перелік товарів, які реалізуються з розносок і ручних візків, та видів послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті, які надаються без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Міністерства транспорту України від 18 лютого 2004 року №105.

 

  1. Пункт 16 виключено.

 

  1. Роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу.

 

  1. Пункт 18 виключено.

 

  1. Приймання від населення вторинної сировини та металобрухту.

 

  1. Страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами (“Зелена Картка”).

 

  1. Надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника.

 

  1. Провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” надано статус гірських.

 

  1. Надання медичних послуг виїзними бригадами та медичне обслуговування вдома у замовника.

 

  1. Організація прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності.

 

  1. Надання послуг:

з видачі дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів та на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка);

з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах за умови проведення розрахунків вдома у споживача.

 

  1. Продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах.

 

  1. Приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.

 

Окремо слід наголосити, що використовуючи розрахункові книжки та книг обліку розрахункових операцій слід вписуватись в річні ліміти установлені вищезгаданим переліком.

Так, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 переліку ліміт становить 500 тисяч гривень на один суб’єкт господарювання, а визначених у пунктах 4 і 7 переліку, – 250 тисяч гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

Для форм і умов проведення діяльності, визначених у пунктах 1, 8 – 11, 15, 19 – 21, 24 – 26 переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Уразі перевищення цього ліміту суб’єкт господарювання зобов’язаний перейти на РРО/ПРРО.

Безпосереднє здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі і використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відбувається згідно Поряду реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.06.2016 №547.

 

АО “КАНОН”

грудень, 2021 рік

«Юридическое бюро «КАНОН»

– це юридична компанія, що надає широкий спектр послуг в галузі права.

Меню