Дистанційне навчання в Україні

Повна загальна середня освіта є обов’язковою та гарантується Конституцією України (ст. 53 Конституції України). Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

Згідно ст. 3 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017, в Україні унеможливлюється обмеження на освіту та створюються рівні умови на доступ до освіті. Саме тому право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, громадянства, національності, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, політичних, релігійних чи інших переконань, а також інших обставин та ознак.

У наш час кожен має право на відкритий доступ до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів, у тому числі в мережі Інтернет, електронних підручників та інших мультимедійних навчальних ресурсів у порядку, визначеному законодавством.

Згідно ст. 8 Закону України «Про світу» особа реалізує своє право на освіту впродовж життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти.

Формальна освіта – це освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій) і передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою.

Неформальна освіта – це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій.

Інформальна освіта (самоосвіта) – це освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.

Оскільки держава визнає ці види освіти, вона створює умови для розвитку суб’єктів освітньої діяльності, що надають відповідні освітні послуги, а також заохочує до здобуття освіти всіх видів.

Стаття 9 цього Закону встановлює такі форми здобуття освіти:

  • інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
  • індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві);
  • дуальна.

У зв’язку з ситуацією в країні багато школярів та студентів знаходяться на дистанційній формі здобуття освіти, через це ми вирішили розглянути більш детально цю тему та відповісти на такі питання:

  1. Що таке дистанційне навчання?
  2. Яким чином воно реалізується?
  3. Які є переваги та недоліки такого навчання?

Під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 № 466 було затверджено Положення про дистанційне навчання (далі – Положення), яке зазначає, що метою дистанційного навчання є надання освітніх послуг шляхом застосування у навчанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій за певними освітніми або освітньо-кваліфікаційними рівнями відповідно до державних стандартів освіти; за програмами підготовки громадян до вступу у навчальні заклади, підготовки іноземців та підвищення кваліфікації працівників.

Завданням дистанційного навчання є забезпечення громадянам можливості реалізації конституційного права на здобуття освіти та професійної кваліфікації, підвищення кваліфікації незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання відповідно до їх здібностей.

Це Положення поширюється на дистанційне навчання у:

  • загальноосвітніх навчальних закладах (далі – ЗНЗ);
  • професійно-технічних навчальних закладах (далі – ПТНЗ);
  • вищих навчальних закладах (далі – ВНЗ);
  • закладах післядипломної освіти або структурних підрозділах вищих навчальних закладів, наукових і освітньо-наукових установ, що здійснюють післядипломну освіту (далі – ЗПО).

Відповідно до п. 2.1. Положення дистанційне навчання реалізовується шляхом:

  • застосування дистанційної форми як окремої форми навчання;
  • використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання в різних формах.

Зазначимо, що запровадження дистанційної форми навчання у ВНЗ, ЗПО можливе за погодженням з МОН України, а у ЗНЗ, ПТНЗ дистанційна форма навчання запроваджується відповідно до рішення педагогічної ради, погодженого з органом управління освітою, у сфері управління якого перебуває відповідний навчальний заклад (для навчальних закладів комунальної та державної форми власності), та за наявності кадрового і системотехнічного забезпечення, визначеного ЗНЗ. У той же час рішення щодо використання технологій дистанційного навчання у навчальному процесі ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, ЗПО приймається вченою (педагогічною) радою навчального закладу.

Також слід наголосити на тому, що строк навчання студентів, слухачів, учнів за дистанційною формою встановлюється ВНЗ, ЗПО, ПТНЗ. Проте відповідно до п. 2.5. Положення строк  має бути не меншим, ніж за денною формою за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, напрямами підготовки та спеціальностями.

Навчальний процес за дистанційною формою навчання здійснюється у таких формах: самостійна робота; навчальні заняття; практична підготовка (у ВНЗ); професійно-практична підготовка (у ПТНЗ); контрольні заходи.

Згідно з п. 3.2. Положення основними видами навчальних занять за дистанційною формою навчання є: лекція, семінар, урок, практичні заняття, лабораторні заняття, консультації та інші.

Дистанційне навчання реалізовується шляхом використання технологій цифрових інструментів. Тобто отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб’єктами дистанційного навчання під час навчальних занять, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному або асинхронному режимі.

У звичайних загальноосвітніх школах, гімназіях технології дистанційного навчання можуть використовуватись при проведенні занять через мережу Інтернет під час карантину; вивченні додаткових (факультативних) предметів; навчанні учнів під час хвороби; виконанні науково-дослідницьких робіт у Малій академії наук України; участі у дистанційних олімпіадах, конкурсах; отриманні консультацій тощо.

Звичайно для забезпечення дистанційного навчання учнів в закладі освіти можуть створюватися власні електронні освітні ресурси або використовуватися інші електронні освітні ресурси, що підлягають перевірці самим закладом освіти (щодо відповідності державним стандартам освіти, типовим освітнім і модельним навчальним програмам, мові освіти, іншим вимогам законодавства у сфері освіти).

Також зауважимо, що педагогічні, науково-педагогічні працівники та методисти навчальних закладів, в яких організована дистанційна форма навчання, повинні підвищувати свою кваліфікацію щодо організації та володіння технологіями дистанційного навчання (не рідше одного разу на 5 років та обсягом не менше 108 академічних годин).

Виділимо значні переваги дистанційного навчання:

  1. Кожен учень стає мобільнішим. Або це студент, або це учень – в них є доступ до занять з будь-якого місця, головна вимога – доступ до Інтернету.
  2. Учні, особливо студенти, розвивають навики самонавчання. Тобто, навчаються самостійно шукати інформацію, підбирати (фільтрувати) та перевіряти її.
  3. Здобувачі вищої освіти розподіляють свій навчальний час самостійно, спираючись на курс лекцій.

Проте, система дистанційного навчання має й свої недоліки:

  1. Не всі викладачі компетентні у роботі з онлайн ресурсами.
  2. Набагато важче утримати контакт з учнями та студентами.
  3. Крім того, неможливо точно перевірити, чи саме та людина працює, виконує завдання чи це робить хтось інший.
  4. При тривалому дистанційному навчанні студент перестає правильно проводити дискусійне обговорення.

Отже, наразі можна стверджувати, що за дистанційним навчанням стоїть майбутнє, проте, аби така форма освіти була якісною та доступною, мають бути  присутні таки чинники, як: велика кількість саморозвитку, наявність кваліфікаційних та компетентних викладачів, раціональне та правильне використання цифрових інструментів.

 

Жовтень, 2020 р.

«Юридическое бюро «КАНОН»

– це юридична компанія, що надає широкий спектр послуг в галузі права.

Меню